Сірий велетень — високопродуктивна порода крупних кроликів сіро-заячого забарвлення (рідше темно-сірою, залозисто-сірою, чорною і білою). У особин сіро-заячого забарвлення загальний тон волосяного покриву рудувато-сірий, черевна стінка і внутрішня сторона кінцівок білі. Остэве волосся забарвлене неоднорідно, зонарно. У особин породи Сірий велетень в підставі остевих волосся розташована голубувато-сіра зона, потім буро-жовта і ясно-жовта, верхні кінці волосся мають буро-чорний колір. У пухового волосся чітко позначено три зони: голубувато-сіра, буро-жовта, на кінцях волосся — темно-руда.

Порода виведена колективом звірорадгоспу «Петровський» Полтавської області шляхом відтвірного схрещування місцевих безпородних кроликів з кроликами породи Фландр, завезеними до СРСР в 1927 р. Порода кроликів Сірий велетень затверджена в 1952 р.
Кроликам цієї породи властиві міцна конституція, що тяжіє у бік грубої. Нерідко в стаді виділяються особини з міцним і масивним кістяком. Голова у них велика і грубувата, з довгими товстуватими вухами, поставленими у вигляді римської цифри V. Тулуб масивний, довгий — до 66 см; груди глибокі і широкі, нерідко з невеликим підгруддям (обхват грудей за лопатками складає 37-39 см); спина довга, пряма і широка; круп широкий і округлий; ноги міцні, прямі і товсті. Жива маса повновікових особин — від 4,1 до 7,5 кг.
Серед мясо-шкуркових порід кролики породи Сірий велетень не виділяються своєю скороспілістю, забійним виходом, якістю м'яса, оплатою корму; кроликам спеціалізованих м'ясних порід вони помітно поступаються.
Крольчата народжуються масою 81 гр. Ростуть інтенсивно: середньодобовий приріст живої маси за перших 4 місяці складає 38-40 гр. До другого місяця (при концентрованому типі годування) вони досягають 1,9 кг, до третього – 3,6 кг, до четвертого місяця – 4,6 кг, забійний вихід їх відповідно рівний 55 і 57%. Кролиці породи Сірий велетень властиві висока молочність і плодючість — в середньому вона приносить 8-9 крольчат за окрол. При забої повновікових кроликів отримують зазвичай великі, іноді особливо крупні шкірки площею до 3000 см2.
Проте по опушенності волосяного покриву кролики породи Сірий велетень помітно поступаються Радянській шиншилі, Чорно-бурому. Густина волосяного покриву у них складає в середньому 16 тис. волосся на 1 см2.

Кролики породи європейська шиншила мають міцну конституцію і добре розвинений кістяк. Спина рівна і широка, груди добре розвинена. Самки плодючі (в окроле в середньому 8 кроленят), молочні і добре вигодовують молодняк. Молодняк має високу інтенсивність росту та м'ясні якості (забійна маса, вихід чистого м'яса, біохімічний склад м'яса тощо), перевершуючи за цими показниками зарубіжні спеціалізовані м'ясні породи - каліфорнійську і новозеландський.

Основний тон забарвлення сріблясто-блакитний; черевце, шия, нижня поверхня хвоста, внутрішня сторона лап майже білі. Очі зі світлою облямівкою, на потилиці світлий клин, на вухах і на верхній частині хвоста - чорна облямівка. Забарвлення - зональна, при роздуванні волосяного покриву на спині і боках яскраво виділяються 5 різних зон: біля основи чисто-блакитна, потім освітлена, далі темна, біла і на кінчиках волосся чорна. Небажані кролики з недостатньо вираженою зональність («розеткою»), з відсутністю білого клину на потилиці і з білим пухом на черевці. Середня жива маса дорослих тварин становить 5 кг, довжина тіла - 62, обхват грудей - 37 см. Кролі мають густий м'який сріблясто-блакитний колір волосяного покриву з хвилеподібними чорними тонкими смугами. Черево, нижня частина хвоста, внутрішня сторона кінцівок - білі, з блакитним підшерстям; верхня частина хвоста - чорна з білим волоссям. За кольором дуже подібні на цінного звірка шиншила, хутро якого вперше оцінила королева Іспанії, виготовивши для себе шубу.

Білий панон

Білий панон - нова порода, великий кролик мясошкуркового напряму, походить від новозеланського, каліфорнійського та білого велетня. Виведена порода в Угорському інституті тривалим відбором та підбором. Забарвлення біле, без відмітин і домішок темного волосся. Очі прозорі і здаються червоними.

Порода цього кролика відрізняються міцним і подовженим тулубом. Груди глибокі і добре розвинені. Спина пряма, широка. Мають малі вуха, легкий кістяк, тоннку шкіту. Довжина тулуба 60 см, обхват грудей за лопатками 30 див. Самки плодовиті (10 кроленят) і добре вигодовують крольчат. Середня маса тварин у 3 місяці 3,5 кг.

Бургундській світло червоний

Бургундська порода кроликів отримана в результаті французької селекції Новозеландської червоної і Каліфорнії. Вага дорослого Бургундці 5,5 кг, самки дуже молочні, в посліді 10-12 кроленят, відмінні материнські якості, молодняк не схильний до хвороб шлунково-кишкового тракту. Вуха 11-13 см, але не більше 14 см, кінчики вух у формі ложки. У НЗК вушка м'ясисті і коротше, тіло більш округлене.

Віденський сірий

Порода середніх за розміром кролів, створена в Австрії у кінці минулого схрещуванням місцевих моравських голубих з чорними фландрами. Величина й форми будови успадковані в основному від фландрів: видовжений тулуб ( але більш збитий, ніж у фландрів), міцний кістик, широкі спина і поперек, прямі, широкі вуха, але не товсті.

Ці кролики дуже витривалі і добре акліматизуються в різних краях.
Породу без малого сто років. Вона була виведена в Австрії, на що вказує і назва. У 30-х роках завезена до нас і тепер досить широко розійшлася на півночі і в центрі.
Без дотику рукою відчувається, який на шкірці густий, м'який, слухняний волосся. Відтінки блакитного зустрічаються всілякі - від темного, помірно пофарбованого, до світлого. Глянсуватим відлив робить покрив однорідним, від чого він виглядає суцільним, щільним, добротним. Не випадково хутро віденського блакитного Кролівники за краще використовувати в природному вигляді, хоча іноді і облагороджують під цінного хутрового звіра.
Тим, хто надумає працювати з цією породою, треба знати, що влітку у віденського блакитного часом на волосині з'являється буруватий наліт, але до зими він пропадає.
Самки за окрол приносять 7 - 8 кроленят і добре їх вигодовують.
Дорослий кролик зазвичай має вагу 4,3 кг, а довжина тулуба у нього - 57 см.

Каліфорнійський кролик

Незважаючи на порівняно невеликі розміри тіла, кролі цієї породи досягають живої маси 4,2 - 4,5 кг і навіть більше. Мускулатура на всіх частинах тіла добре розвинута.

Порода кролів середнього розміру, виведена також у США шляхом складного схрещування новозеландської білої, шиншили і російської горностаєвої. Від новозеландських вони успадкували здатність до інтенсивного росту у ранньому віці, від шиншила – гарні м’які якості, від російської горностаєвої – добрий волосяний покрив і плодючість. Завезена у нашу країну в 1971 році з Англії та Угорщини.

Кролі цієї породи ніжної конституції, з легким, тонким кістяком, компактним тулубом і розширеною крижово-поперековою частиною. Голова легка, з невеликими тонкими вухами завдовжки не більше 10,5 см.

Волосяний покрив густий, рівний, відрізняється еластичністю та близком. За забарвленням хурта кролі подібні до російських гороностаєвих: самі білі, а вуха, кінчик мордочки, хвіст і лапки чорні або темно-коричневі. Кроленята при народженні важать близько 45г. Середньодобовий приріс у віці 2-х місяців 40-45 г, 3-х – 36-35, 5-ти – 15г, а жива вага відповідності становить 1,9-2,3; 2,7-3,4 та 4,2 кг.

Вихід м’яса 82-85%, кісток – 13-15, живу – 1,8 – 2,5%. У зв’язку з такими показниками породу часто використовують для одержання бройлерів. Пристосовані до утримання у клітках з сітчастою підлогою, але а закритих крільчаситнках із штучними мікрокліматои. Завезли їх з Англії та Угорщина у 70-ті роки ХХ ст., вони добре розводяться у Полтавській області, Криму, центрі росії Татарстані.

Кастор рекс

Кролики породи Рекс вперше були виведені у Франції в 1919 році. У нашу країну їх завезли з Німеччини. Хутро цих тварин цінується високо, і розводити їх вигідно.

Рекси відрізняються своєрідним будовою волосяного покриву. Їх приймають за еталон хутряного кролика, оскільки вважається, що у них зовсім немає остевих волосся, в результаті чого шкурка виглядає як велюрові.

Для Рекса характерні укорочені волосся всіх категорій. Остевой і спрямовує волосся в них майже в два рази коротше (1,8-2 см) і значно тонші, ніж у нормальношерстних кроликів. Пуховий також укорочений (1,7-1,8 см). Завдяки однаковій довжині ості і пуху, волосяний покрив не має ярусності і виглядає як би підстрижених.

За забарвленням розрізняють Кастор-рекс бобрового кольору з темно-коричневим хребтом, світлими боками і білим черевом, Шиншила-рекс - такий же забарвлення, як порода кролика Радянська шиншила, а також чорних, білих, блакитних та інших Рексом (усього близько 20 кольорів) .

Голова у кролика цієї породи невелика, витягнута, вуха середньої величини. Груди глибока, але вузька, іноді з невеликим подгрудком. Кістяк тонкий. Спина вузька, довга, іноді кілька горбата. Лапи тонкі, прямі.

Плодючість кролиць становить п'ять - шість кроленят за один окрол (чотири - п'ять окролов на рік). Жива маса дорослих тварин коливається від 3 до 4,5 кг, довжина тулуба - від 40 до 54 см, обхват грудей - від 30 до 35 см.

Земплінська пастелова

Земплінська пастелова ново виведена порода в Словакії,методом схрещення Боргунця і Віденської голубої.Це м'ясна порода.Самки за окрол приносять 7 - 8 кроленят і добре їх вигодовують. Самки молочних, мають хороші материнські якості.
Дорослий кролик зазвичай має вагу 4,3 кг, а довжина тулуба у нього - 57 см.

Додано (25.05.2012, 11:53)
---------------------------------------------
Продам мясо кролика - 60 грн/кг.
Тел: 0968208043

Додано (19.08.2013, 18:24)
---------------------------------------------
Міксоматоз та геморагічнахвороба кролів 
Вакцини – на ваш вибір. 

Вабіщевич Ф.С., к. в. н., Матлак Д.А.,ДемиденкоТ.М., Печура О. 
лікарі ветеринарної медицини. 

Останніми роками в Україні продовжуєтьсяінтенсифікація такої галузі тваринництва, як кролівництво, що постачає на ринок
дієтичне м'ясо, а для промисловості - хутряну сировину та пух. Кролі
відносяться до класу ссавців, ряду гризунів, родини зайців. Перші відомості про
розведення кролів у нашій країні з’явилися в ХІ ст. Але тільки останні 100
років велася інтенсивна цілеспрямована робота зі створення нових порід і
розробки господарських та ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на
зниження економічних збитків від захворювання та підвищення плодючості й виходу
м’яса, поліпшення якості хутра кролів. 
Слід зазначити, що приплід від кролів можнаодержувати впродовж всього року. Самки можуть дати від 4-х до 10-ти окролів за
рік по 6-8, а інколи до 18 кроленят у кожному. Оптимальним вважається отримання
за рік від самки 30-35 кроленят за 4-6 окролів. 
Інтенсивний ріст кроленяти триває до 4-хмісяців, приріст маси тіла - до 6-ти місяців. Годують кролів концентрованими
кормами, зерном злакових і бобових, а також продуктами переробки зерна й
олійних культур (макуха, висівки). В раціон можна вводити якісні продукти
переробки сировини тваринного походження (збиране молоко, м’ясо-кісткове та
рибне борошно). Із соковитих кормів згодовують коренеплоди (моркву, цукрові
буряки), картоплю, баштанні культури, зелені корми (люцерну, конюшину,
кукурудзу, солодкий люпин, вівсяно-горохову суміш, капусту тощо). Із грубих
кормів дають сіно, гілки дуба, верби, вільхи (за наявності проносів), клену,
липи, горобини, ялини, сосни, ялівцю. 
Норми годівлі та раціон для кролів складають зурахуванням віку, живої маси, фізіологічного стану та пори року. Правильна й
повноцінна годівля забезпечує нормальний ріст, розвиток організму і підвищує
стійкість проти захворювань. Це дозволяє отримати за рік від кролиці до 80 кг і
більше м’яса та до 35 шкурок. 
Особлива увага має приділятися питаннямзоогігієни, ветеринарної санітарії та профілактики захворювань кролів. У
забезпеченні епізоотичного благополуччя господарства велику увагу слід
приділяти питанням дератизації (боротьбі з гризунами), дезінсекції (боротьбі з
комахами), дезінвазії (боротьбі з паразитами) та дезінфекції (знищенню
збудників інфекційних захворювань). У ветеринарній практиці представлено
широкий спектр препаратів і засобів для вирішення цих питань. Проте зазвичай в
господарствах найбільшу увагу спеціалісти приділяють боротьбі з такими гостро
перебігаючими, високо контагіозними захворюваннями, як міксоматоз і геморагічна хворобакролів, що завдають значнихекономічних збитків галузі та набули поширення не лише в Україні, а й в усьому
світі . 
Міксоматоз кролів на території колишнього СРСРяк захворювання було зареєстровано в 1989 р. Вірус міксоматозу вперше був
виділений у 1932 році. Інкубаційний період при захворюванні продовжується від 2
до 20 днів залежно від вірулентності вірусу, стійкості організму та способу
зараження. Відомі дві форми хвороби: класична та вузликова (нодулярна). 
За класичної форми захворювання смертність можесягати 100%, у випадку вузликової до 90%. Початок захворювання при обох формах
однаковий і характеризується появою почервонілих плям шкіри в ділянці повік і
вух. При класичній формі хвороба триває 5-6 днів, тіло кроля набуває потворної
форми („лев’ячий” вигляд) через набряки шкіри голови, вух, підгрудка та
зовнішніх статевих органів. У хворого розвивається кон’юнктивіт, з очей і
носової порожнини виділяється ексудат, який перетворюється в гнійне вмістиме,
що може повністю закривати очі та носові проходи. Дихання й ковтання утруднені.
Розвивається риніт і пневмонія, з’являється задишка, слизові оболонки стають
синюшними. 
При вузликовій формі хвороба перебігає легше.Так, на спині, вухах, носі, повіках, лапках і поміж пальців лапок утворюються
папули, вузлики розміром від просяного зерна до лісового горіха, на місці яких
за 10-14 днів утворюються вогнища некрозу. За благополучного розвитку захворювання
вогнища некрозу загоюються за 10-20 днів. Увесь процес захворювання може триває
до 1,5 місяців. Температура тіла у кролів залишається в межах норми, а при
класичній формі – сягає 41,50С тільки на початку захворювання. 
Здорові кролі заражуються внаслідок контакту зхворими тваринами. Основну роль у поширенні вірусу міксоматозу відіграють
кровосисні комахи – комарі, москіти, воші, блохи, кліщі, а також люди,
пов’язані з торгівлею тваринами, шкурами та м’ясом кролів. Переносниками вірусу
можуть бути собаки, коти, птиця, транспортні засоби. Перехворілі кролі
залишаються вірусоносіями ще тривалий період. 
У неблагополучному пункті кролів ділять на двігрупи: хворі та підозрілі на захворювання і підозрілі на зараження. Тварин
першої групи забивають і спалюють разом із залишками корму, підстилкою та
малоцінним інвентарем. Кролів другої групи забивають на м'ясо, яке придатне до
вживання після термічної обробки. 
Приміщення крільчатника, інвентар, кліткидезінфікують одним із дезрозчинів: 3%-м розчином їдкого натру, формаліном з
вмістом 3% формальдегіду, розчином хлорного вапна, що містить 2% активного
хлору, 0,5%-м розчином віроциду або віросану тощо. Хочемо звернути увагу
власників тварин на такий препарат, як віросан, що має бактерицидні, фунгіцидні
й віруліцидні властивості. У концентрації 0,5% у вигляді водного розчину він
ефективний проти всіх мікроорганізмів, у тому числі й проти вірусів і спор.
Дезінфекцію віро саном можнапроводити при температурі від 4 до 50 0С, використовуючи у вигляді розчину,
спрею, туману, піни. Розпилювати препарат у приватних господарствах можна,
застосовуючи садовий розпилювач (із розрахунку 1л робочого розчину на 3-4 м2
площі). Експозиція не менше 15 хв. Препарат не потребує змивання і не спричиняє
негативної дії на залізо, дерево, скло, фарбу, цемент. 
Перехворілі кролі набувають активного імунітету.Приплід від таких тварин стійкий проти зараження міксоматозом до 5-тижневого
віку. 
Враховуючи всі фактори передачі вірусу захистититварин механічною перешкодою від кровосисних комах (сітки, марля тощо)
неможливо. В усьому світі кролівники використовують активну імунізацію кролів. 

Як зазначалося вище, поряд із міксоматозомзначних економічних збитків галузі завдає геморагічна хвороба кролів (ГХК).
Захворювання відоме з 1984 року. Зареєстровано практично в усіх країнах світу.
ГХК характеризується високим рівнем захворюваності й високою (до 90%)
смертністю, дуже швидким поширенням і високою стійкістю вірусу в довкіллі . 
Клінічно захворювання майже не проявляється. Підчас зовнішнього огляду практично неможливо відрізнити здорового кроля від
хворого. У окремих тварин можливі - незначне пригнічення, відмова від корму,
виділення з носової порожнини за 1-2 дні до загибелі та підвищення температури
тіла до 40,80С за 12-36 годин до загибелі. Зовні здоровий кріль робить кілька
судомних рухів лапами і здихає. Відмічається весняна та осінньо-зимова
сезонність захворювання. Джерелом збудника є хворі та перехворілі кролі.
Факторами передачі можуть бути корми, підстилка, гній, а також шкури та продукція
із неблагополучних по ГХК господарств. До вірусу сприйнятливі та хворіють
тільки кролі. Найбільш чутливі до вірусу дорослі тварини масою 3-3,5 кг
незалежно від породи та статі. В подальшому вони заражають кролів усіх вікових
груп. Підсисний молодняк і кроленята до 40-добового віку не сприйнятливі до
збудника. При патологоанатомічному дослідженні трупа кроля, що загинув від ГХК,
основні видимі зміни виявляють у печінці (100% випадків). У перші години після
загибелі печінка кровонаповнена, збільшена, легко рветься, має
червоно-коричневий з ділянками жовтого кольору. На розрізі характерна зерниста
структура поверхні та множинні виділення крові. Через 4-6 годин після загибелі
- печінка набуває щільної «вареної» консистенції та світло-коричневого кольору. 
Селезінка може бути - збільшена в розмірі в 1,5рази, темно-вишневого кольору. Легені кровонаповненні, сірувато-рожевого
кольору, на розрізі і з просвітів бронхів стікає червона рідина. Стінки трахеї
геморагічно запалені з наявністю червонуватої пінистої рідини. Серце заповнено
згустками зсілої крові, збільшене в розмірі, з крововиливами під епі- та
ендокардом. Травний канал катарально запалений. Лімфовузли соковиті,
сірувато-рожевого забарвлення. 
Лікування хворих відомими препаратами не даєефекту. Ще в 1925 році Гастон Рамон довів можливість підвищення рівня імунної
відповіді на введення вакцинного антигену разом з ад'ювантом в порівнянні з
тією ж вакциною, введеною в чистому вигляді. Відтоді вакцини з ад'ювантами
застосовуються як депо антигену, для переведення антигену в дискретні частки,
як імуностимулятори або імуномодулятори. Використання як ад'ювантів мінеральних
масел або їхніх сумішей з натуральними маслами дозволило отримувати емульсію
типу «вода в маслі» або «вода-масло-вода» в процесі емульгування водної фракції
антигену в маслі. 
Введення вакцини з масляним ад'ювантом не тількистворює депо антигену з подальшим поступовим його звільненням, а й стимулює
краще поглинання антигену макрофагами. Поглинений макрофагами антиген стимулює
утворення фактору, що активізує лімфоцити. Емульгований антиген у вигляді
дрібних олійних кульок переноситься з місця ін'єкції в дренувальні лімфовузли і
поширюється по всіх ділянках лімфатичної системи організму. 
Для специфічної профілактики ГХК у всьому світізастосовують інактивовані вакцини, що виготовлені із тканин печінки хворих
кролів. 
У Російській Федерації використовується тканиннагідроокисалюмінєва вакцина проти ГХК. До недавнього часу тільки такого типу
вакцину застосовували і в Україні. У західній Європі широко використовують
масляно-емульсійні вакцини, які мають більш виражений імуногенний ефект.
Останнім часом така вакцина стала доступною в Україні. В НВП
«Біо-Тест-Лабораторія» розроблена вакцина Геморагівак проти геморагічної
хвороби кролів. В якості вакцинного використовують місцевий штам вірусу
«БГ-04», ізольований від хворого кроля у фермерському господарстві Хмельницької
області. Як ад’ювант застосовують суміш рідких очищених вуглеводів що
використовують в медицині з цією ж метою в США,Японії, Британії, країнах Європи. Виготовлена вакцина у вигляді емульсії за
принципом «вода-масло-вода», має високі імуногенні властивості, нешкідлива для
кролів і, при одноразовому введенні, захищає їх від захворювання на ГХК на 100%
впродовж 12 місяців. 
Застосування масляного ад’юванту новогопокоління підвищує імуногенність вакцини в кілька разів порівняно з існуючими
препаратами, в яких використовують як ад’ювант гідроокис алюмінію. Застосування
вакцин виробництва Покровського заводу біопрепаратів (Росія) і Сумської біофабрики
(Україна) проти ГХК та міксоматозу допускається з інтервалом в 10-14 діб, що
створює значні незручності для лікаря і додатковий стрес для кролів. На відміну
від цих препаратів, вакцини Геморагівак проти ГХК і Меварекс+ проти міксоматозу
можна застосовувати одночасно, вводячи їх у різні місця на тілі кроля - різними
шприцами. Навіть таке одночасне, але в різні місця тіла, введення вакцин проти
двох захворювань створює деякі незручності для лікаря або господаря тварин.
Тому співробітники НВП «Біо-Тест-Лабораторія» пішли назустріч кролівникам і
розробили принципово нову асоційовану вакцину ГЕМІВАК для профілактики ГХК і
міксоматозу однією ін’єкцією. Вакцина ГЕМІВАК - це двохкомпонентний препарат до
складу якого входить ліофілізований вірус міксоматозу кролів та суспензія
інактивованого вірусу ГХК. Суспензія, як рідкий компонент, виконує функцію
розчинника ліофілізованого компоненту вакцини ГЕМІВАК. Об’єднані в одному
флаконі два компоненти вакцини з однаковою кількістю доз захищають (при
введенні) кролів від двох інфекцій. 
На території України використовують вакцинипроти міксоматозу та ГХК як вітчизняних так і закордонних виробників. В Україні
останнім часом з метою профілактики міксоматозу застосовують вакцину Меварекс+,
яка за своїми властивостями і за своєю дією має переваги над відомими раніше на
території колишнього СРСР аналогічними препаратами. В благополучній зоні
одноразова імунізація кролів у віці 10-ти тижнів захищає їх від захворювання на
термін до 10 місяців. В загрозливій або неблагополучній щодо цього захворювання
місцевості кролів вакцинують з 4-х тижневого віку і ревакцинують у віці 4-х
місяців. 
Важливим є і той факт, що вакцина Меварекс+, навідміну від вакцин інших виробників, сумісна з вакциною Геморагівак для
одночасної імунізації проти геморагічної хвороби кролів. 
Штам вірусу, виділений в Україні,якийвикористовується для виробництва вакцини ГЕМІВАК, за результатами досліджень
має вищу імуногенну активність ніж інші. 
По кількості антигену в дозі тільки вакцинаГеморагівак відповідає вимогам МЕБ до таких вакцин (640-1280 ГАО в дозі),
Вакцина застосовується кроленятам з 4-х тижневого віку, що дозволяє отримати
якісний імунний захист на 12 місяців за умови однократної вакцинації. 
Використання в якості ад’юванта гідроокисуалюмінію та альгедрату зумовлюєє застосовання вакцини інших виробників з 6-ти
тижневого віку, що в неблагополучних та загрозливих по ГХК господарствах може
бути запізно. Захист кроленят материнськими антитілами,отриманими з молоком,
триває до 5-ти тижнів, що в таких випадках може призвести до їх інфікування ще
до вакцинації та утворення захисних антитіл. 
З асоційованих вакцин тільки ГЕМІВАК відповідаєв повній мірі вимогам МЕБ по утриманню як антигену проти ГХК, так і вірусу
проти міксоматозу, а об’єднана форма двох антигенів безпечна для кролів з 4-х
тижневого віку і гарантує їх захист від двох інфекцій впродовж 8-ми місяців. 
Слід зазначити, що вакцина Меварекс+ протиміксоматозу та вакцина Геморагівак проти ГХК мають надійну репутацію у
кролівників не тільки України та республіки Білорусь, а й також Молдови, де
вони офіційно зареєстровані та застосовуються з квітня 2009 року.
Результативність вакцини ГЕМІВАК по захисту кролів від захворювань, переваги
при застосуванні і відсутність негативних реакцій на введення високо оцінили
кролівники України. Після закінчення випробувань, завершена реєстрація вакцини
ГЕМІВАК у Молдові. 
Ми впевнені, що кролівники зроблять правильнийвибір вакцин і достойно оцінять зусилля українських вчених, які створили і
виробили препарати, що в повній мірі відповідають світовим стандартам і
дозволяють підтримувати стійке благополуччя по міксоматозу та ГХК у
господарствах України.

Додано (19.08.2013, 18:25)
---------------------------------------------
Для получения максимального эффекта от выращивания кроликовнельзя не знать основных биологических и физиологических особенностей этих
животных, их биологических ритмов, связанных с функцией воспроизводства или,
проще говоря, размножения. 

Кролики относятся к семейству зайцев, чемобусловлен их характер размножения. Дикие кролики, предки всех домашних
кроликов, в естественных условиях обитают в норах, способны производить 3-5
окролов в год, приводя по 5-6 крольчат в каждом помёте. Т.о. размножаются они
достаточно быстро, поэтому и стали настоящим бедствием для некоторых регионов.
Основным кормом для диких кроликов является трава, кора деревьев, корнеплоды. 

Именно эти характеристики необходимо учитыватьпри разведении кроликов в условиях приусадебного хозяйства. 

Естественная продолжительность жизни кроликов -7-10 лет. На практике их используют на протяжении 4-6 лет не более. Это связано
с тем, что после 5-6 летнего возраста резко падают продуктивные качества
кроликов: молочность самок, их плодовитость, способность приходить в охоту,
пуховая продуктивность пуховых кроликов, репродуктивные способности
самцов-производителей. Массу тела в этом возрасте они почти не увеличивают,
качество мяса значительно ухудшается. 

Растут и созревают кролики достаточно быстро.Половой зрелости они достигаю уже к 3,5 месяцам, однако хозяйственная зрелость
(возраст первой случки) наступает не ранее 5 месяцев, а для крупных пород
(фландры, белые и серые великаны) - 6-7 месяцев. Самцы достигают хозяйственной
зрелости на 1-1,5 месяца позже самок. Некоторые кролиководы иногда используют
"разовых" самок, т.е. проводят случку в возрасте 3,5-4 месяца с целью
увеличения общего поголовья на ферме (крольчата остаются с матерью на
протяжении всей жизни и потом вместе с ней ставятся на предубойный откорм), но
оставлять на племя таких животных не рекомендуется. При определении сроков
первой случки учитывают не только возраст кроликов, но и их живую массу. Для
большинства пород это 3,5-4 кг, а для пород "великанов" - 4,5-5 кг. 

Для успешного проведения случки кролицу предварительнопроверяют на состояние половой охоты, наблюдая за её поведением и осматривая
наружные половые органы. Кролица приходит в состояние охоты каждае 5-7 дней. Во
время охоты кролица ведёт себя беспокойно, царапает пол в клетке, таскает сено
из кормушки, при поглаживании приподнимает зад, принимая позу для покрытия.
Наружные половые органы припухшие и имеют ярко-розовую окраску. Недавно
окролившаяся кролица может разбрасывать своих крольчат. Охота кролицы длится
около 1,5 суток. 

Для случки кролицу всегда подсаживают в клетку ксамцу, предварительно убрав из неё поилку и кормушку, чтобы избежать травм кроликов
во время их "игр". Садка самца считается успешной, если после неё он,
падая на бок, издаёт характерный писк. После первой садки кролицу оставляют в
клетке самца ещё на несколько минут для повторной садки, которая происходит
обычно в течение 5-10 минут. После этого кролицу возвращают в свою клетку.
Через 5-6 дней проводят "контрольную" случку для определения
результативности первой. Если кроль покрывает кролицу ещё раз, то это говорит о
том, что первая случка была неудачной. Если кролица не подпускает к себе самца,
кусается, бьёт лапами, "плачет" или пищит - это значит предыдущая
случка удалась и самку стоит немедленно убрать от самца и вернуть в свою
клетку. Хотя достаточно редко, но бывают случаи двойной беременности
(суперфетации), когда кролица оплодотворяется второй раз. Это связано с
морфологическим строение матки крольчихи, в рогах которой может развиваться
приплод разных возрастов. 

Через 10-12 дней проводят проверкупрощупыванием. Кролицу садят мордочкой к себе. Удерживая её одной рукой, другой
прощупывают брюшную полость в области таза. Кролица должна вести себя спокойно,
в противном случае вам не удастся нащупать плоды или Вы случайно можете
раздавить их. Наощупь плод 10-12-дневного срока беременности - это небольшие
мягкие шарики размером с горошину или немного больше. Позже кролиц прощупывать
не желательно или делать это крайне осторожно, т.к. плоды становятся наиболее
чуствительными и легко гибнут от надавливаний или ударов. 

За 3-5 дней до предполагаемого окрола в клеткукролице (если клетка не оборудована гнездовым отсеком) подставляют гнездовой
ящик (cпособы изготовления показаны здесь). Ящик предварительно нужно тщательно
очистить и продезинфицировать (можно огнём паяльной лампы), заполнить на 2/3
сухой и чистой соломой. Нельзя использовать подпревшую или сырую подстилку. При
пребывании в крольчатнике, где содержатся сукрольные или лактирующие кролицы
нужно избегать резких движений, жестов. При входе в крольчатник лучше негромко
заговорить с кроликами, чтобы не напугать их. Нельзя допускать громкого шума
инструментов при уборке помещения. 

Продолжительность сукрольности - 28-32 дня.Окрол, чаще всего, происходит ночью или рано утром, реже днём. Длится окрол не
более 1 часа. Помощь кроликовода в большинстве случаев не требуется. После окрола
кролица вылизывает крольчат, съедает послед, кормит крольчат и укравает их
пухом. Очень важно в ближайшие дни после окрола осмотреть гнездо, чтобы
пересчитать крольчат, убрать мертворожденных, если таковые имеются. Процедуру
эту проводить нужно достаточно аккуратно. Сначало перекрывают крольчихе вход в
гнездовой ящик, отсаживают её (если есть такая возможность или необходимость).
Руки тщательно протирают сеном из клетки и пухом из гнезда. Нельзя курить в это
время (кролица легко почуствует резки запах табака и может бросить крольчат),
нельзя протирать руки перед осмотром резкопахнущими одеколонами и кремами.
Аккуратно просовывают руку в гнездовой ящик и, не вытаскивая крольчат из него,
пересчитывают их, определяя мёртвых крольчат по температуре тела. Если крольчат
в помёте больше 8 штук - лишних (если есть такая возможность) лучше подложить
другой кролице, если её окрол прошёл не более чем 1-2 дня назад. Для этого
крольчат тщательно обтирают пухом кролицы, в гнездо которой собираются их
подкладывать. Саму кролицу можно запускать в клетку после подобных манипуляций
не ранее чем через 10-15 минут, чтобы запах участия человека окончательно
улетучился. Кроме того в первые дни после окрола необходимо произвести осмотр
молочных желез матери и, при необходимости, принять соответствующие меры. 

Дальнейший уход заключается в качественномкормлении кролицы, постоянном снабжении её чистой водой, содержании клетки в
чистоте. 

Иногда случается, что кролица отказывается открольчат. Причин этого может быть несколько: мастит молочной железы (в этом
случае крольчат прикладывают к соскам матери вручную, что позволяет и детёнышей
накормить и мастит вылечить); состояние активной половой охоты (если крольчат
немного - проводят случку, если крольчат много - отсаживают её на 10-12 часов
до окончания охоты); неудовлетворительное кормление (необходимо пересмотреть
рацион в сторону увеличения в нём содержания переваримого протеина);
антисанитарное состояние клетки и гнездового ящика (произвести уборку и
дезинфекцию клетки огнём паяльной лампы, предварительно отсадив кролицу;
использование дезинфицирующих веществ в этом случае не рекомендуется из-за их
резких и стойких запахов). 

Сроки следующей случки кролицы определяют взависимости от выбранной технологии выращивания.

Додано (19.08.2013, 18:27)
---------------------------------------------
Убой кроликов на мясо и разделка тушки  Производить забой на шкурку молодняка кроликов, родившихся вдекабре или начале января, рекомендуется в 3–4-месячном возрасте. От молодняка,
родившегося летом, получить хорошую шкурку можно при убое в ноябре – декабре.
Молодняк, который родился в период ранневесенних окролов, убивают на мясо летом
в 3-месячном возрасте.Перед убоем кроликов выдерживают без корма 10–12 часов,чтобы освободить пищеварительный аппарат от содержимого.При убое кроликов применяют механический способ – ударкруглой тяжелой палкой по затылочной области животного. Убой производят в
следующем порядке: кролика берут левой рукой за задние ноги и опускают вниз
головой. Ударяют по затылочной области палкой, подвешивают за тазовые
конечности на распялку, после чего для обескровливания прокалывают стилетом
(шилом, иглой) носовую перегородку, стенку носовой полости, перерезают ножом
шейные кровеносные сосуды, реже удаляют глаз. Обескровливание длится не более
5 минут.После этого приступают к снятию шкурки. Вокруг скакательныхсуставов тазовых конечностей +делают круговой надрез, затем одним движением
ножа разрезают кожу от заплюсневого сустава одной конечности до заплюсневого
сустава другой по внутренней поверхности голени и бедра через анальное отверстие.Снимают шкурку трубкой (чулком), начиная с тазовойконечности по направлению к голове. После освобождения грудных конечностей
шкурку снимают с шеи и головы, сделав предварительно надрезы вокруг основания
ушной раковины, глаз, губ и носа.После съемки шкурки приступают к разделке мясной тушки.Рис. 10. Снятие шкурки с кроликаДля этого осторожно острым ножом перерезают соединениятазовых конечностей, вырезают половые органы и прямую кишку у их выхода.
Осторожно вскрывают брюшную полость, сделав разрез по белой линии живота до
диафрагмы, отделяют от мышц прямую кишку и затем удаляют весь
желудочно-кишечный тракт и мочеполовые органы. Очень осторожно, чтобы не
раздавить, отделяют от печени желчный пузырь, так как попавшая на мясо желчь
придаст мясу неприятный горьковатый вкус. Затем нужно просмотреть печень – нет
ли в ней кокцидиозных бугорков. Если они обнаружены, печень вырезают и
уничтожают. Сердце и почки оставляют в тушке. Голову отрезают между затылочной
костью и первым шейным позвонком, передние ноги – по запястному, а задние – по
скакательному суставу (рис. 10).           

Додано (19.08.2013, 18:29)
---------------------------------------------
задавайте питаня буду радий відповісти  є ще куча інформації